Какие растения являются символами Украины? Растения символы украины
Які рослини є символами України?
Рослин - символів України - доволі багато. Як неможливо уявити Росію без берези, модрини, горобини і ромашки, так і красу України, уособлюють: калина, дуб, верба, вишня, тополя, барвінок і чорнобривці.
калина.
Вона здавна вважалася не тільки символом дівочої краси і ніжності, а й символом життя, крові, вогню. Саме калиною прикрашали весільний коровай, і калину ж разом з дубом вишивали на весільному рушнику (рушнику) - об'єднуючи таким чином крихкість жіночності і чоловічу силу.
дуб.
Як вже було сказано, дуб є символом сили, міцності і могутності. Матері своїм синам вишивали на сорочках листя дуба, щоб дитина росла сильним і міцним. І навіть спали раніше на дубових лавах, які, за повір'ям, додавали силу.
Іва або верба.
Це дерево настільки шанувалося в Україні, що навіть було увічнено в назві шостого тижня Великого посту - Вербна неділя. Верба вважається символом весни, радості, життя, здоров'я, і родючості. У народі вважалося, що саме верба здатна зняти головний біль, залікувати рани і навіть позбавити від безпліддя.
вишня.
Вишня є символом рідної землі, матері, взаємної любові. Її цвітіння символізувало дівчину-наречену, ягоди - дітей і мати, а вишневий сад - сімейне щастя. У далекій давнині, вишня вважалася світовим деревом життя. З нею було пов'язана зустріч Нового року 21 березня. Деревце садили восени в бочонок, і залишали в будинку. А вже в березні, воно зацвітала, і по тому як вишенька цвіте, дівчата ворожили, що чекає їх у Новому році.
Тополя.
Символом статностью і молодості - є тополя. Саме з тополею порівнювали стрункий дівочий стан, і нещасну жіночу долю. За переказами - це красиве дерево було колись дівчиною, яка перетворилася на тополю (тополі), виглядаючи довгими днями і ночами свого милого з походу.
Барвінок.
За легендою, свою назву цей чарівний квітка отримав в знак поваги до любові юнаки Бара і дівчини Вінки. Тому, в першу чергу, він є символом вічного кохання - адже барвінок зеленіє навіть під снігом. Його садили біля хати, і дівчата обов'язково вплітали барвінок в свої вінки.
Чорнобривці.
Чорнобривці або чорнобривці. Згідно з легендою, були у матері маленькі сини - чорнобриві гарні хлопчики. Одного разу, коли матері не було вдома - напали на село татари, і викрали хлопчаків. Повернувшись додому, і не виявивши синів, мама довго їх шукала, і незабаром знайшла понівечені ворогами тіла, які поховала в саду - біля будинку. Незабаром на тому місці виросли прекрасні квіти - чорнобривці, які щоранку, немов сини тягнулися до поливати їх сльозами, своєї матері.
Ось такі у нас на Україні рослини-символи - наші святині.
zkan.com.ua
Какие растения являются символами Украины?
Растений - символов Украины - довольно много. Как невозможно представить Россию без берзы, лиственницы, рябины и ромашки, так и красоту Украины, олицетворяют : калина, дуб, ива, вишня, тополь, барвинок и бархатцы.
Калина.
Она издревле считалась не только символом девичьей красоты и нежности, но и символом жизни, крови, огня. Именно калиной украшали свадебный каравай, и калину же вместе с дубом вышивали на свадебном полотенце (рушнике) - объединяя таким образом хрупкость женственности и мужскую силу.
Дуб.
Как уже было сказано, дуб является символом силы, прочности и могущества. Матери своим сыновьям вышивали на рубахах листья дуба, чтобы ребнок рос сильным и крепким. И даже спали раньше на дубовых скамьях, которые, по поверьям, прибавляли силу.
Ива или верба.
Это дерево настолько почиталось в Украине, что даже было увековечено в названии шестой недели Великого поста - Вербная неделя. Верба считается символом весны, радости, жизни, здоровья, и плодородия. В народе считалось, что именно верба способна снять головную боль, залечить раны и даже избавить от бесплодия.
Вишня.
Вишня является символом родной земли, матери, взаимной любви. Е цветение символизировало девушку-невесту, ягоды - детей и мать, а вишнвый сад - семейное счастье. В глубокой древности, вишня считалась мировым деревом жизни. С ней было связана встреча Нового года 21 марта. Деревце сажали осенью в бочонок, и оставляли в доме. А уже в марте, оно зацветало, и по тому как вишенка цветт, девушки гадали, что ждт их в Новом году.
Тополь.
Символом статности и молодости - является тополь. Именно с тополем сравнивали стройный девичий стан, и несчастную женскую долю. По преданию - это красивое дерево было когда-то девушкой, которая превратилась в тополь(тополю), высматривая долгими днями и ночами своего милого из похода.
Барвинок.
По легенде, сво название этот прелестный цветок получил в знак почтения к любви юноши Бара и девушки Венки. Поэтому, в первую очередь, он является символом вечной любви - ведь барвинок зеленеет даже под снегом. Его сажали возле дома, и девушки обязательно вплетали барвинок в свои венки.
Бархатцы.
Бархатцы или чернобривцы. Согласно легенде, были у матери маленькие сыновья - чернобровые красивые мальчики. Однажды, когда матери не было дома - напали на село татары, и похитили мальчуганов. Вернувшись домой, и не обнаружив сыновей, мама долго их искала, и вскоре нашла истерзанные врагами тела, которые похоронила в саду - возле дома. Вскоре на том месте выросли прекрасные цветы - чернобривцы, которые каждое утро, словно сыновья тянулись к поливавшей их слезами, своей матери.
Вот такие у нас на Украине растения-символы - наши святыни.
Это, в первую очередь, калина. Цветущая вишня
Знаменитые строки Тараса Григорьевича Шевченко
Мак, барвинок, мальва. Конечно же, пшеница - она символизирует желтый цвет на нашем флаге.
А вот каштаны - это, скорее символ Киева.
Есть немало растений что являются символами нашей страны. И о них поется в многих наших песнях. Плакучая ива над рекой, калина. Кусты терновника. Из цветов могу назвать лилию, барвинок, мак, василк. Из плодовых деревьев- вишня, яблоня. И возле меня недалеко еще есть долина нарциссов.
Первое что приходит мне в голову, это конечно же подсолнух 🙂 Мне кажется что это самый красивый и по цвету самый положительный представитель флоры нашей страны 🙂
Наверное стоит еще написать о киевских каштанах 🙂
Без верби й калини нема Украни... Это строчка из стиха, полностью я его не помню, но эта строчка отображает символы Украины. В гербе еще используются колосья пшеницы, ее тоже можно считать растением, символизирующим наш богатый черноземами край.
Хотя, если хорошо вдуматься, то таких растений можно найти много. Например, та же Буковина называется так потому, что там очень много буков, а Карпаты можно символизировать смерекой. Куда уж тут без подсолнуха - этого солнышка степей 🙂
А еще - барвинок, он издревле считается символом нашего народа и присутствует на всех праздниках, от свадьбы до поминок (правда, это точно так на западе, как на востоке с этой традицией, не знаю). Вот такие наши символы 🙂
Украина-ненька - самая красивая страна. И имеет много символов. Речь идет не о государственном гербе или флаге. А о чем то совершенно другом, близком и родном.
Мы знаем, что при упоминании тюльпанов, всегда вспоминается Голландия, кленовый лист напоминает о Канаде.
А Украины нет без вербы и калины. Именно они являются символов нашей родины.
Всегда символом Украины считались калина, цветы мака и барвинок, изображение этих растений и цветов можно часто встретить на украинской национальной рубашках - вышиванках, а кроме этого их воспевали многие украинские писатели и поэты.
Каштан! Каштан - символ Киева, а Киев - сердце Украины. Если порыться в истории, можно найти много легенд про эту связь. Да и так известно, что Киев - город каштанов, это видно не вооружнным глазом))) Я живу в Киевской обл. и то город засажен именно этими деревьями.
Первое, что вспоминается при упоминании растений символов Украины это ива и калина. Существует даже такая поговорка: quot;Без вербы и калины нет Украиныquot;. Еще можно привести множество культур ассоциирующихся с Украиной: рябина, береза, каштаны, яблони, груши, терновник, подсолнух, василек, мак и множество других.
Одним из известных символов растений украинской земли является калина. очень много украинских песен про калину. Дерево считается объединяющим звеном всех поколений украинцев.
Кроме калины издавна известны дуб и тополь.
Символом Украины являются многие деревья. Народ воспевает их в песнях, пишет о них стихи и сказки, использует символы в обрядах.
Символом силы и мужества является могучий дуб. Листья дуба вышивали на мужских рубашках.
Ива считается, что очищает воду, с ней в руках парни приглашали девушек на свидания. Ветки ивы, опущенные в воду, символизировали печаль и грусть.
Девичью красоту и свежесть символизировала всеми любимая калина. Гибкий стан девушки и несчастливую судьбу - тополь.
info-4all.ru
Народные символы Украины
Каждый народ имеет свои символы. Если говорят клен, то это о знаке Канады.
К растительным символам Украины относятся калина, ива, дуб, тополь, барвинок, бархатцы. Они с давних времен олицетворяют красоту Украины, духовную крепость народа, удостоверяют любовь к домашней земле.Издавна в народе наиболее уважаемым деревом в Украине является ива.
"Без ивы и калины – недостает Украины”, – говорится в народной поговорке. В Украине представлено более 30 видов этого дерева. Говорят: "Где вода, там и ива”. Она своими корнями скрепляет берега, очищает воду. Когда копали колодец, то бросали ком ивовой колоды для очистки воды. В ведро с водой клали ивовую дощечку, а на нее ставили кружечку для питья воды. Это была своеобразная народная гигиена.Под ивами молодежь назначала свидание, объяснялась в любви.О тихой, скромной иве составлено большое количество песен. В украинской иве живет и дух Львиной Нимфы. Склоненные ивовые ветви вызывают грусть и печаль.
Тополь также является украинским народным символом. Со стройным тополем сравнивали гибкий девичий стан и несчастливую девичью судьбу. О тополе сложено множество песен, составлены легенды.
*** В одном селе жила красивая молодая девушка Поля и бравый парень по имени Стриба. Они любили друг друга. Однажды старшие попросили Стриба побежать в соседнюю деревню узнать, спокойно ли там. Побежал Стриба, но, не добежав до деревни, увидел множество врагов. Быстрее ветра прибежал он домой, рассказал всем о том, сколько врагов видел. Люди решили спрятать скот, имущество и переждать в горах, пока враги оставят их землю. Бог молнии и грома Перун увидел людей и решил узнать, что случилось и почему они здесь. Спустившись на землю, Перун услышал, что рассказали ему люди. И здесь он увидел Полю. Она ему донельзя понравилась, и он сказал: "Эта девушка такая красива, что я возьму ее себе в жены".Люди обрадовались, потому что иметь такого Высокого покровителя не всем дано. А Стриба, услышав, впал в обморочное состояние. Увидев это Перун сказал: "Вижу я, что на чужом горе своей благодати не построишь. Поэтому пусть она будет ничья". Ударил палкой о землю и там, где стояла девушка, выросло стройное зеленое деревце. Люди, которые были ближе, видели, что стряслось, а те, которые – дальше, спрашивали: "Где Поля?" И слышали в ответ: "То Поля”. А Стриба Перун забрал с собой и сделал Богом земных ветров…***
Всегда любили в Украине и целебную красавицу калину, которая является символом девичьей красоты и нежности. Она росла вокруг каждого дома.
Красивая она и в пору цветения, и тогда, когда багровеют осенью ее листья, и зимой, когда на фоне белого снега алеют ее ягоды. 
Девушки вышивали на рубахах калину, ее вплетали в веночек. Из веточки калины отец сыну делал свирелку, а девочкам-младенцам колисочку (кроватку). Калину воспевают в песнях, о ней составлены легенды. В одной из них рассказывается о том, как красивая молодая Калина завела в болото врагов-бусурманив. Много из них погибло, но все-таки погибла и молодая красавица. На месте ее гибели вырос куст, который в почтение девушки и назвали калиной.
Калиной украшали свадебный каравай. Перед молодыми на столе ставили букет из веточек дуба и калины. И на свадебном полотенце (рушнике) вышивали калину с дубом как символы девичьей красоты и нежности и мужской силы и прочности.Куст калины сажали и на могиле казака или чумака, который погиб.
Символом силы, могущества, долголетия является дуб.
Дуб живет долго. Известный в Украине 1300-летний Дуб, который растет в городе Юзефин Ровенской области. В с. Верхняя Хортица растет 800-летний дуб. Обхват его ствола - 8м. Во время грозы электрические разряды больше всего "притягивает" дуб. Из 100 ударов молнии в деревья - 54 приходится на дуб.Матери своим сыновьям на рубашке вышивали листья дуба, чтобы ребенок был сильным, крепким. Спали на дубовой мебели, которая, по поверьям, добавляла во время сна силы. Дуб, как и другие народные символы, имеет лечебные свойства. В дубовом лесу хорошо чувствуют себя люди, которые страдают сердечными заболеваниями.
Есть в Украине и растения-символы. Одно из самых любимых – барвинок.
то растение назвали так в почтение любви юноши Бара и девушки Венки. Барвинком украшают свадебный каравай, его сажают вокруг дома. Барвинок вплетают девушки в веночек. Он зеленеет даже под снегом. Барвинок является символом любви.
Много в Украине также символов животных. В княжеские времена любимым животным был бык.
В казацкие времена – конь.
Во многих думах, песнях воспевали казака и здесь же вспоминали его коня.Но самыми любимыми животными символами Украины являются птицы. Люди считали, что весной души умерших в образе птиц возвращаются на землю. А поскольку это души умерших - то где им место? В раю. И возвращаются они осенью в рай. Очевидно, из этих двух слов образовалось теплые "Края". А ключи помощью теплых Краев Бог поручил кукушке, - говорится в легенде.
Открывает кукушка ключами теплые края, выпускает птиц согласно очереди на землю. А вдобавок Бог поручил кукушке делать долгие годы жизни людям. И в теплые края она должна улететь раньше, чтобы встречать других птиц. Поэтому не успевает она высидеть птенцов и подбрасывает яйца в чужие гнездышки. Но как бы то ни было, о кукушке в Украине никто отродясь не говорил плохо. В народных песнях ее сравнивали с матерью, которая заботится о своих детях, называли мягко "зозуленькою-матинкою".Любимой птицей является и аист .
Его назвали в почтение божества добра и любви - Леля. Ну, а как известно – c помощью любви рождаются дети. Вот и приносит их в наши дома аист. Говорили когда-то, сколько Лель живет в душе хорошего человека, а аист мостит гнездо во дворе хороших людей.Символом тоски в Украине является журавль.
Курлыканье журавлей вызывает грусть.
Символом матери является ласточка.
Если мама умирала, то дети клали ласточку ей в гроб, а на воротах ставили перевернутые грабли и сверху прикрепляли ласточку. Так они стояли 40 дней и все, кто шел мимо двора знали, что умер тот, на ком держалась вся семья. С ласточкой связаны крепость примет, поверье. Украинский народ донельзя певучий. Давняя легенда рассказывает о птичке, песни которой стали переводом для птичьего слога песен нашей Родины. Эта птичка - соловей
Старые люди рассказывали, что когда-то давно эта красивая птичка не бывала в Украине. Гнездилась в далеких краях и не знала туда дороги. Но поскольку соловьи были донельзя певучие, то летали по всему свету и собирали песни всех народов для индийского царя.Залетел один соловей и на Украину, но в деревнях было немо.– Что-то люди здесь не живут? - подумал соловей. - Ни песни, ни музыки не слышно. Но зашло солнышко, и люди вместе стали возвращаться домой. То здесь, то там слышались песни. Но песни были грустными. Тяжелый труд забирал все силы. Здесь соловей запел и развеселил их. Забыли люби усталость и запели своему заморскому гостю.
Со всех земель слетелись соловьи к царскому саду, с принесенными ими песни. Но все это было уже знакомо царю и он сердился. И тут под окнами запел соловей из Украины, и правитель потерял покой. Такие песни он вдобавок не слышал - и велел тому соловью напевать песни на ночь...
Удивленные соловьи весной вместе полетели на Украину, послушать эти песни, перевести их на птичий слог, чтобы петь в далекой Индии. На Украине они высиживают птенцов, чтобы продолжить род там, где они слышали наилучшие в мире песни.
Не перечесть все те легенды, сказки, песни, стихотворения о дорогих и родных украинскому сердцу символах. Они воспроизведены в вышивках на рубахах, полотенцах. sivator.com
Украина в символах – народные и государственные обереги
Триполье
Символы составляют историю народа, отражают образ жизни его. У украинцев как у нации земледельцев в языке символов присутствуют солнце, земля со всеми своими свойствами, колосья. Очень богата символами трипольская культура: она была обозначена в конце XIX в. исследователем-археологом В. Хвойкой, неподалеку от с. Триполье, на Днепре, вследствие чего и получила свое название. Культура эта была географически свойственна Правобережной Украине, от Днепра и до Дуная. Она характеризовалась очень высоким уровнем развития, духовного и экономического. 
Много символов, которые живут и поныне, взяли свое начало оттуда и присущи их мировоззрению. Для него было особенно характерно восприятие Вселенной как единого целого, а в изображениях она была трехмерной. Это хорошо заметно в керамике того времени. Так, Небо как самый высокий уровень было изображено волнистой линией наверху посуды. Под ним находились Небесные Силы, то есть солнце, звезды, луна, которые творят круговорот жизни природы. Еще ниже находится Загробный мир, который видим как две параллельные линии. Эти символы сейчас мы можем увидеть и в украинском народном творчестве. Особенно хорошо сохранились традиции трипольской культуры в гончарстве: почти вся посуда расписан подобно тому времени. В вышивке очень часто можно встретить Древо Жизни - любимый символ украинцев. Также вышивальщицы, например, очень любят и почитают образ Великой Матери, Берегини Рода: он часто встречается на вышиванках, полотенцах, рубашках, составлен из геометрических мотивов.
Яйцо
Богатым символом является яйцо - знак бессмертности души, жизни и Вселенной. Этот любимый символ украинцев вместе с ними на протяжении уже очень долгого времени. Исследователь, занимающихся вопросом символов, считает, что писанки были еще во времена язычества и являлись признаком солнечного культа. Если птицы были вестниками весеннего воскресения природы и человека, то их яйца - это символ солнца, возрождения, жизни. Те же исследователи склоняются к мнению, что писанка имеет более 100 символических изображений. Так, кривулька, она же им бесконечник, как символ начала и конца, означала нить жизни, вечного движения солнца. Тригвер, он же триног, как считали некоторые ученые, обозначал небо, воздух и землю, а другие считали, что он является символом воздуха, огня и воды. Еще третьи видели в нем символ жизни, а были и такие, которые трактовали его как знак неба, земли и ада. Свои символы несла в себе и гамма цветов писанки. Например, красный означал радость жизни, любовь, желтый - урожай, месяц и звезды, зеленый - соответственно растительный мир во всем его богатстве, возрождение или воскресенье его, голубой означал чистое небо и здоровье, землю - бронзовый, уважение к душ умерших родственников - черно-белый. Украинцы верили, что писанки имеют большую магическую силу. Их использовали как знак любви, даря выбранному человеку. Народная медицина выкачивала ими болезни. В хозяйстве писанки играли также большую роль: освященные символы закапывали в землю, что должно было принести богатый урожай, клали в гроб, или в ясли скоту. 
На крышу дома набрасывали шелухи от писанок - к счастью. Со временем пришло на Украину христианство, и это изменило некоторые позиции в мировоззрении, в том числе символику писанки. Теперь она несла в себе радость и веру в Воскресение Христа. Еще одним национальным оберегом считался рушник. Вся жизнь украинцев очень плотно связана с этим предметом: хлеб-соль, которые подносятся на вышитом полотенце - признак гостеприимства, высокого уважения к гостю. Появление младенцев также сопровождалась рушником, бракосочетание, почитание родных и близких, проводы в дальнюю дорогу любого мужчины семьи, даже в последний путь провожали с рушниками. То есть весь жизненный путь человека был связан с этим глубоким символом. Смотря какая цель ставилась при создании рушника, отличалась и вышивка на нем: цвета, символы, местоположение нити и тому подобное. По цвету и самому узору можно было прочитать истории любви, дружбы, печали.
Венок
Еще одним традиционным оберегом считался венок. Что интересно, не только девушки могли себя украшать ним, но и часто его использовали в декорировании дома, интерьера. Его изображение можно было встретить на той же вышивке, скатертях, полотенцах, одежде. А уж праздник Ивана Купала без венков невозможно и представить - какие же купальские гадания без них! Незамужние девушки пускали венки по воде, в ту самую ночь, с шестого на седьмое июля, и ждали с замиранием сердца, кто же его поймает: ведь именно он станет ее спутником на всю жизнь. По украинскому народному поверью, венок, сплетенный из живых цветов, будет защищать девушку от беды и плохих мыслей. Цветы в венке были очень разнообразны - можно было вплетать до 12 различных видов этой живой красоты, ведь каждый цветок также имел свое значение: роза символизировала любовь; василек означал простоту и нежность; белая лилия - чистоту, невинность, она была, по верованиям, цветком девы Марии. Ромашка несла мир и нежность, бессмертник - здоровье, пион - долголетие, мальва - красоту, но холодность, калина - девичью красоту и вообще является символом Украины. В свадебный венок должен обязательно быть вплетен барвинок - это символ верной и вечной любви. Такой венок - замечательный оберег от беды и злого глаза.
Веночки были очень хороши с цветными лентами, привязанными к ним. Их цвет и место в венке также имели свои значения. В центре должна быть светло-коричневая лента - она символизирует землю-кормилицу; по бокам от нее идут две желтые ленты - это знак солнца; дальше светло-зеленая и темно-зеленая ленты - это живая природа, красота, молодость. Затем синяя и голубая - вода и небо. Далее с одной стороны оранжевая - хлеб, с другой фиолетовая - знак разума, малиновая - искренность, розовая - богатство. С самых краев вяжутся белые ленты - символ чистоты. На левой ленте внизу было нашито Солнце, на правой Луна.
Растения
Символический и растительный мир на Украине. Есть растения, которые любят все, а есть те, которые стараются избегать. Так, любимые растения для украинцев - ива, подсолнечнух, барвинок, и, конечно, калина. Ива, например, является символом плодородия, красоты, непрерывности жизни. Она очень устойчивое, плодородное и неприхотливое растение - может прижиться везде, из нее вырастает дерево в самых простых условиях. В Украине иву считали священным дерево, а шестую неделю поста перед Пасхой называли Вербным - на этой неделе святили вербу, веточки которой потом служили оберегом для людей. 
Символом вечности считался барвинок: его маленькие незаметные цветочки всегда украшали украинские леса и рощи, также в них скрыта большая целебная сила, исцеляющая болезни. Именно поэтому люди и подарили этому скромному цветку свою любовь, которая воспевает его в фольклоре. Калина же всегда была символом красоты, счастья, любви. Когда-то совсем давно это растение было связано с большой огненной троицей - Солнцем, Луной, Звездами. Название калины происходит от древнего Солнца-Коло - считалось, что растение было связано с рождением Вселенной. Калину принято было сажать у дома - так она оберегала здание. Из ягод калины делали бусы, она украшала свадебные караваи, она же была и в венке невесты. Подсолнух считался символом Солнца, радости, самой жизни.
Птицы
Среди птиц самой любимой птицей, без сомнения, был знаменитый аист - символ родительской любви, семейных ценностей, плодородия. Он дарил семье благополучие, мир, символизировал любовь к родной земле. Двор, где аист выбрал себе место для гнезда, был счастлив, потому что его обходили невзгоды, горе и болезни. Тех, кто взял на себя грех разорить гнездо аиста, должна была наказать небесная кара огнем. Аист всегда был символом возрождения земли, предвестником весны. К тому же он выполнял важную функцию - приносить детей в семью. Считалось, если девушка увидит впервые весной аиста далеко в небе, то на этот год она обязательно выйдет замуж, если же увидит сидящим в гнезде - останется дома, в родительской семье.
Символы государственности
Народные символы сыграли большую роль в формировании символов власти разных времен.
В военной старшине были свои признаки власти, и ее символами были клейноды: хоругвь, бунчук, булава со всеми ее разновидностями, чернильница, печать и литавры. Хранились клейноды в военной казне, в Сечевой крепости. Было принято делать серебряными булаву, литавры и жезл, верхушку бунчука обычно делали золотой.
Потеря клейнодов считалась большим позором, настолько важными были эти символы для Сечи. Впервые клейноды были подарены Запорожской Сечи королем Польши Стефаном Баторием, в 1576 году. На Сечевой печати был изображен герб Запорожской Сечи - это был казак с саблей. Это был самый важный элемент герба самого Войска Запорожского, позже и Гетманщины. Датой формирования этого герба историки считают 1578 год, когда король Польши Стефан Баторий прислал гетьману запорожскому Я. Оришовскому герб на печати, вместе с другими клейнодами. Древнейший отпечаток печати с этим казаком с мушкетом можно увидеть на универсале гетмана Г. Лободы, изданном 31 августа 1595 в Корсуне. Так в XVI -XVIII вв. казак с мушкетом чеканился на печатях гетманов Украины, органов управления Гетманщины и др. Он отображался на флагах, полковых и сотенных - как на то указывал ордер гетмана К. Разумовского.
Галицко-Волынское государство имело свой символ - золотого льва. Впервые его изображение можно увидеть на печати князей галицко-волынских, Андрея II и Льва II. Они называли себя правителями Руси, Владимира и Галича. Одна из версий говорит, что лев пришел от династии Романовичей, и с первой половины XIV в. стал гербом государства Галицко-Волынского со Львовом как административным центром. Старейшая городская печать, известная всем, была с изображением шагающего льва на фоне городских ворот, которые были открыты, с их тремя башнями и бойницами, и была она прикреплена к пергаментной грамоте Львовского магистрата (1359).
Герб
Из народных символов разных времен и из знаков государственных образований в Украине возникли и сформировались символы государственной современной Украины - ее знаменитые герб и флаг. В украинском гербе основной частью стал трезубец - символ власти, символ государственности, известный с самых древних времен. Его появление невозможно определить наверняка, ведь он был почитаем и известен уже очень давно - как магический оберег, знак власти. В старых памятниках культуры нашей эры можно увидеть его, а летописи впервые упоминают о нем в Х веке. Вскоре трезубец стал гербом киевского государства, его изображали Рюриковичи в качестве родового герба, правда, иногда с незначительными изменениями. 
На печати впервые трезубец появился у Святослава Игоревича, позже - на сребрениках князя Владимира. Относительно происхождения трезубца можно услышать много различных версий, причем и с религиозной историей, и с материальной. Он был на монетах, на кирпичах - Десятинной церкви, на плитках Успенской церкви (Владимир-Волынский), на многих других руинах церквей и крепостей, бытовых предметах и тому подобное. Когда возрождалась украинское государство (12 февраля 1918 года - Малый Совет УНР, 22 марта 1918 - Центральная Рада), трезубец был утвержден как основной элемент гербов УНР, как малого, так и большого.
Василий Кричевский был автором этих проектов. Тогда же была утверждена и печать, тоже большая и малая, с изображением трезубца. Он же был на кредитных билетах (банкнотах) государства. Трезубец держался как часть герба и во времена гетьманата, так и в период Директории. Эмблема Украинского черноморского флота - также трезубец, впрочем, как и других различных объединений, национальных и церковных. 15 марта 1939 трезубец был одобрен в качестве государственного герба Сеймом Карпатской Украины. Советская власть запретила употребление изображениятрезубца, потому что оно воспринималось как символ украинской самостоятельности, сопротивления и национализма. Но когда украинская национальная государственность была восстановлена, Постановление Верховной Рады Украины «О Государственном гербе Украины» снова утвердило знак золотого трезубца на фоне голубого цвета, в качестве малого Государственного герба Украины. Он считался частью, основным элементом большого Государственного герба. Так официальным знаком нашей страны стал трезубец. Это подтверждается и Конституцией Украины.
Еще один очень важный символ государственности Украины - козак с мушкетом. Он был частью изображения большого герба во времени освободительной борьбы, на сегодня он, по Конституции Украины, является частью Большого Государственного Герба (который, к сожалению, еще не утвержден).
Флаг
Еще одним государственным символом, основанный на национальных символах, считается государственный флаг. Это знамя, которое складывается из двух больших равнозначных горизонтальных частей, одна синего, другая - желтого цветов. Соотношение ширины к его длине составляет 2: 3. Желтый цвет олицетворяет ниву, полную пшеницы, солнце; голубой - это цвет свободного неба, чистой воды. Всего того, что поддерживает жизнь на земле.
Именно поэтому это сочетание цветов является жизнеутверждающим, животворным и сильным. Эти цвета были уже в гербе королевства Русского XIV в. Их можно увидеть на гербах земель русских, на гербах князей, шляхты средневековья и раннего нового времени. У Войска Запорожского флаги были сделаны из синего полотна, на котором размещен рыцарь в золотых или червленых одеждах, с золотым орнаментом. Стяг был государственным флагом Украинской Народной Республики и в 1917-1921 гг. В Западноукраинской Народной Республике сине-желтый флаг был провозглашен 13 ноября 1918, 15 марта 1939 года - в Карпатской Украине. 
Сами цвета и их порядок утвердило Постановление Украинской Народной Рады (27 июня 1939): оно указывало, что основными цветами флага считаются синий и желтый. Символом украинского национального сопротивления в течение ХХ в.был белокор, во время противостояния коммунистическому советскому режиму. 26 апреля 1988 в Украине впервые был поднят национальный флаг - это сделал Ю. Волощук во Львове на митинге к годовщине Чернобыльской аварии. 14 марта 1990 подняли национальный флаг в Стрые, городе, ставшем первым украинским, над городским советом. Далее, в марте-апреле 1990 года, сине-желтый флаг официально признали в Тернополе, Львове, Ивано-Франковске. Был поднят флаг у здания Киевсовета. А 23 августа 1991 этот флаг был внесен группой депутатов в сессионный зал Верховной Рады. Позже именно этот день закрепили как День Государственного Флага Украины - Указом Президента Украины Л. Кучмы (от 23 августа 2004).
Этот Указ - с целью чествования истории украинского государства, насчитывающей много веков, для воспитания уважения у граждан государственных знаков и символов Украины - установил новый государственный праздник, День Государственного Флага Украины, 23 августа. Когда провозгласили независимость Украины, 4 сентября 1991 года, сине-желтый флаг был поднят над зданием парламента. В 1992 году за сине-желтым флагом официально и юридически закрепили статус государственного флага. На морском торговом судне флаг был поднят 12 февраля 1992 в Валенсии, испанском порту, инициировал это событие капитан т/х «Кременчуг» В. Кисловский.
О том, чтобы поднимать флаг на украинских судах вообще, решение приняли позже. Впервые официально торжественно подняли его 11 сентября 1992 на теплоходе «Иван Франко», Одесский порт.
Вся жизнь человека идет рядом с символами, которые напоминают ему его народные и духовные корни, национальную принадлежность и достоинство, напоминают о языке, стране и корнях.
etnoxata.com.ua
Рослини - символи України | Домашнє господарство
До рослинних символів відносяться калина, верба, дуб, тополя, барвінок, чорнобривці. Вони здавна уособлюють красу нашої України .
Калина – символ України.
Калина – можна сказати один з найважливіших символів українського народу.
З цією квіткою у народних піснях порівнюють гарну дівчину. Калина прикрашає український віночок, її можна побачити на вишиванках. Білий цвіт символізує чистоту почуттів та надію на кращу долю. Червоні грона – символ крапель крові, що пролилася борцями за волю. Зелене листя – пробудження молодого покоління – надії нації.
Таким чином, калина символізує красу, продовження роду. 
РОЗМНОЖЕННЯ, ВИРОЩУВАННЯ ТА ДОГЛЯД ЗА КАЛИНОЮ
Верба – народний символ України оспіваний в піснях.
Верба́ — улюблене дерево українських народних пісень, в яких вона виступає з незвичайно багатою символікою. Як ідеальне дерево, воно вкрите «золотою корою» й має силу розвинути 700 квіток, себто гілля, що символізує численний рід.
Виступає верба й як символ зажуреної дівчини. Обвисле гілля віддають образ суму.
Проте служить верба і символом суму взагалі. Як символ суму, вербу садять на могилках. На Буковині до труни кладуть вербові прутики, на які звичайно й лягає тіло покійного.
Від символізації верби, як ідеального споконвічного дерева, що на ньому перебувають надприродні істоти, український народ переходить до уявлення верби, як неба, що тримає на собі сонце.
Верба не дає жадного плоду. Тому вона стала символом неплідности. «Грушки на вербі» — це небувальщина, вигадка. «У нього на вербі грушки ростуть», — кажуть про людину, що оповідає неймовірні речі.
«Суха верба» — місце побуту нечистого, загалом — нечисте місце, бо трудно вербі — хіба з допомогою нечистого — всохнути.
Зате свячена верба — охорона від нечистої сили. Святять її в Вербну Суботу, а потім частину бережуть у хаті, під образами на всякий випадок, частину ж садять на городі: «Хто посв’ячену вербу має, ним самим посаджену, той при кінці віку може на ній спастися: ото, як стануть за ним ганятися різні демони, щоб привернути його під свою власть, так він на неї влізе і сидітиме, і його ніхто не може чіпнути…»
Дуб як символ Українського народу.
ДУБ – символ могутності та довговічності, цілісності й здоров’я. Він – дерево життя, символізує наймогутніших богів: Зевса, Юпітера, Перуна. З дуба, вважається, був зроблений Хрест Господній… Як знак вічності, лягає в основу будівель, мостів, інших споруд, де є дерев’яні елементи.І він виправдовує славу довгожителя – Хортицькому козацькому дубу аж дві тисячі років!
Дуб – символ повноти життя, могутньої сили й величної краси. В ньому немає нічого тендітного, а що красиве – те й величне! І викликає подив, захоплення та повагу.
Дуб – живе втілення сильного здоров’я і здорової сили, а тому не вміє хворіти і не вміє бути слабким. За своїм характером ніколи не гнеться – його можна тільки зламати!
Він сміливо стоїть проти всякого буревію, навіть сильнішого від себе, бо його стійкість не так від його власної сили, як від його визначної гордості.
Він – консерватор, бо не любить змін і довго опирається їм: навесні пізніше всіх розпускається, а восени якнайдовше не розлучається з листям…
Тополя – символ України.
ТОПОЛЯ – символ дівочої краси, а також жіночого й дівочого суму, їх самотності. Тополя край дороги – це образ жінки чи дівчини, котрі чекають своєї долі чи свого судженого… 
Вона струнка і красива від ранньої молодості до зрілих літ. Уособлює тонку натуру, чутливу до впливу років та оточення: як з роками на тополі з’являється все більше засохлих гілок, так і людину з літами «обсідають» усе нові й нові проблеми – до невирішених старих додаються болючі нові, які вимагають вирішення. Так само, як тополя не любить рости одна, в основному, ми бачимо ряд тополь або хоча б декілька їх, так і людина не може жити самостійно: їй потрібна підтримка або хоча б присутність її рідних, друзів, знайомих.
Листя на тополі тремтить, як і на осиці, але з іншої причини: легенда каже, що під тополею лихий колисав на своїх колінах Іуду-немовля, майбутнього Христового зрадника – отож листя тремтіло від присутності нечистого і непрошеного гостя і від цього ж гілля тополине потягнулося вгору, до неба, втікаючи від «чортової колискової».Вважають, що тополя здатна забирати з людей негативну енергію і очищати повітря від злих духів та всього шкідливого та нечестивого.
Барвінок – барвистий символ України.
БАРВІНОК – символ вічності буття і життєвої сили, провісник весни. Уособлює невмирущу пам’ять про покійних. Звідси, хрещатий барвінок – барвінок під хрестом на могилі.Його форма – хрест або перехрестя — визначає його символіку: єднання живих людей з їх предками, котрі відійшли з цього життя. Барвінок на могилі — свідчення вічної пам’яті про покійних, а барвінок у весільному вінку – свідчення вічного кохання живих.
Хрещатим його називають ще й тому, що, утворюючи своїми пелюстками хрест, тягнеться в усі чотири сторони світу. Отож, в символіці хрещатого барвінку знаходимо підтвердження того, що в цьому світі добро і зло, правда і кривда, всі інші протилежності пересікаються: барвінковий вінок використовують і на похоронах, і на хрестинах, і на святі врожаю, і на весіллі; вінок з барвінку над дверима гарантує оселю від проникнення злої сили і його як чарувальне зілля використовує чаклунка.
Цю рослину назвали так на честь кохання юнака Бара і дівчини Вінки. Барвінком прикрашають весільний коровай, його садять біля хати. Барвінок вплітають дівчата у віночок. Він зеленіє навіть під снігом. Барвінок є символом кохання.
Чорнобривці – яскравий символ України.
Дивна квітка чорнобривець, бо ж по суті – «чужинець», а став чи не найріднішим, збагатив культуру, духовність, став одним із символів українського народу, який уособлює дитинство, рідну матір і батька, рідну оселю. Вони настільки поширені в Україні, що аж не віриться – кілька століть тому наші давні предки не знали, що такі квіти взагалі існують.
Батьківщиною чорнобривців вважають Центральну Америку, а точніше, Мексику, де ці квіти культивували місцеві індіанські племена ацтеків та майя. Їх вирощували як лікарські та культові рослини, яким приписували різні магічні сили та властивості, використовували у певних релігійних обрядах. Навіть існувала цікава легенда про те, що чорнобривці вказували на місце знаходження золотого розсипу скарбів у землі. Напевне, саме це і привернуло до них увагу іспанських конкістадорів, які привезли насіння чорнобривців до Старого Світу. Коли з’явились ці рослини в Україні, невідомо, але назву вони отримали за незвичайні кольори квітки: пелюстки чорнобривців помаранчеві з чорними, як брови, обідками на краєчках. Краса та цілющі властивості сприяли тому, що вони швидко поширились та стали дуже популярними. Немає України без білої хати і чорнобривців, які милують око до сивих морозів, тому десь в чужих краях, побачивши їх, завжди згадуємо про рідну землю.
Для матерів чорнобривці – символ синівської чоловічої сили, святості, чистоти, хлоп’ячої краси й добра. Діти ж пов’язують ці квіти з образом матері, для них це символ отчого дому, материнської любові, Батьківщини.
Милуючись тендітними на вигляд рослинами, мало хто знає про чудодійні властивості, що криються в них. Так, наприклад, компоти з додаванням чорнобривців не тільки дуже пахучі, а й цілющі. Людина, вживаючи цей смачний напій, може цілком побороти грип, застуду та інші бактеріальні інфекції, бо чорнобривці, підсилюючи імунітет, роблять організм стійким до всіляких мікробів. Квіти чорнобривців черпають із землі золото та мідь, а віддають їх людині просто – для цього лишень треба приготувати лікувальний настій.
А ще чорнобривці містять лютеїн, який застосовується в медицині для поліпшення зору.
Використання цих рослин здатне знизити артеріальний тиск, а жінкам допомагає позбутися гінекологічних недуг. Народна медицина рекомендує чорнобривці як ефективний засіб проти артриту. Ще мексиканські індіанці використовували яскраві квіти для приготування настоянок, що полегшують ревматичні болі. А в Індії соком, отриманим з листя цієї рослини, лікували екзему.
Чорнобривці роблять і їжу дуже смачною та корисною, тому що підсилюють апетит і сприяють нормальному травленню. У харчуванні їх в основному використовуються як пряно-смакову приправу для салатів, супів, соусів і напоїв; і квіти, і листя можна додавати до суміші різних сухих запашних рослин. Тож, якщо у вас є можливість запастися чорнобривцями про запас, не пропустіть її – отримаєте не тільки смачну приправу, а й доступну і безпечну лікарську сировину на зиму.
Rating: 5.0. From 2 votes.
Please wait...
gosvo.in.ua
Квіткові символи України - Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) №42 "Сонечко" Запорізької міської ради Запорізької області
Квіткові символи України
Наші пращури обожнювали кожне стебельце. За віруваннями, обрядові традиції, пов’язані з рослинним світом, мали забезпечити здоров’я, добробут сім’ї, плодючість землі та щастя. Вагомими символами в Україні стали калина, верба, барвінок, волошки, вишня, євшан-зілля, жито, мак, тополя, яблуня, мальва, конвалія, рута-м’ята, лобода та інші рослини.
Рута-м’ята - це символ очищення, дівочості, цнотливості, відвернення злих духів. У Європі набула значення смутку та горя. У народній поезії українців це поширений фольклорний символ. Вінок із рути означав дівування. Зів’яла рута – символ втраченої цноти. Часто рута символізує розлуку, самотність, нерозділене кохання.
Мальва – це символ найдорожчого, любові до рідної землі, до народу. Не було села, а в ньому хати, де б не росли під вікнами мальви – прекрасні обереги нашої духовної спадщини. Всім, хто вирушав у далеку-далеку дорогу, ці квіти нагадували: там земля мила, де мати родила!
Конвалія – це символ дівочої чистоти, скромності, весни. У християнстві ця тендітна квітка – це емблема непорочної Діви Марії і символ пришестя Христа. В українській народній поезії конвалія символізує пробудження природи, цнотливість, дівочість, скромність.
Барвінок - це символ радісної життєвої сили, вічності, провісника весни та емблема викривальних сил, невмирущої пам’яті, незайманості. Барвінок, як й інші ранні квіти, вважали провісником весни. Його блискучо-зелене тверде листя не гине ні влітку від спеки, ні зимою від холоду, морозу і снігу. Він став символом радісної життєвої сили, вічності і був перенесений із лісу в сади біля людських осель. Барвінок тулили до всього, що потребувало вічності, краси, життєстійкості (наприклад, народженій дитині до свічки, щоб життя було дов гим і щасливим, до свічок весільних, щоб любов наречених була нев’янучою, до весільного калача, щоб людські серця до молодят горнулися). Барвінок на могилах знаменує невмирущу вічну пам’ять про покійних. Тому один із видів барвінку (барвінок малий) українці називають хрещатим барвінком, а в Альпах його нарекли фіалкою мерців. До весілля наречена брала на свій вінок барвінок із родинних могил, щоб шлюб міцно оберігався. Дівчині, яка починала дівувати, мати давала в пазуху барвінку з найдавнішої родової могили, щоб оберігав її долю, дівочу честь, цноту. Барвінок, разом із ягодами калини, – це символ дівоцтва, незайманості. Також барвінок є емблемою викривальних сил. Він допомагає викривати чаклунів. Якщо почепити вінок із барвінку над вхідними дверима, тоді й чаклунку видно, вірили у народі.
Волошки - це символ святості, чистоти, привітності та чемності, хлоп’ячої краси й добра. Волошки – запашна лікувальна трава із синіми квітами, сильним стійким запахом. Колись селяни розводили їх поблизу своїх осель. Волошки мали широке ритуальне застосування – їх клали за ікони, прикрашали хрести в церквах, святили на Маковія (14 серпня), на Спаса (19 серпня). На Трійцю із волошок плели обрядові вінки. На думку етнографів, сакралізація цієї рослини пов’язана з легендами про знайдення хреста Господнього. На місці, де євреї сховали хрест Спасителя, виросла пахуча й цілюща трава, яку в Україні назвали «волошки». За іншою легендою, рослина одержала назву «від імені святого Василя Великого, який начебто за життя дуже полюбляв квіти й зелень і завжди прикрашав ними свою оселю». Вінки з освячених волошок одягали на голову померлим дівчатам, також ці квіти клали в труну. Волошки інколи були атрибутом весільної обрядовості, ними кропили молодих, із них робили купіль для дітей при хворобах. Також вони символізують святість, чистоту, красу коханої.
Мак у народній культурі відіграє роль оберегу, захищає від лиходійства відьом, упирів та інших істот. Особливу силу, як вважалося, мав польовий мак, зерна якого самі висипалися з голівок, - так званий видюк. Якщо таким маком обсипати обійстя, то жоден упир чи злий дух не зможе зайти в нього, поки не збере і не порахує всі зернятка. Щоб охоронити від відьми дійну корову, її обсипали маком, освіченим на Маковія або на Спаса. У Святвечір господарі обходили з різдвяним хлібом, медом і маком двір і густо посипали біля корівника диким маком, "щоб відьми ,його визбируючи, не могли підійти до худоби". Мак захищав також людей і худобу від змій: у переддень річних свят обсівали, обкурювали маком хату, клали його на вікно, щоб змії не заповзали у будинок. На Волині, аби припинити засуху, вкидали у криницю певну кількість зерен свяченого маку. Використовували мак із лікувальною метою, переважно як снодійне, ним присипляли неспокійних маленьких дітей. Мак додавали до ритуальних страв, у тому числі до різдвяних і поминальних, а також він був головною приправою до пісної їжі, наприклад на Івана Купала, на Маковея пекли коржі з маком.
Немає України без білої хати і чорнобривців, які милують око до сивих морозів.В Україні поширені декоративні чорнобривці. Вважалося, що чорнобривці допомагають позбутися головного болю. Для українців чорнобривці символізують дитинство, рідну матір і батька, рідну оселю.А як гарно і мелодійно звучить народна пісня про Чорнобривці:
Чорнобривців насіяла матиУ моїм світанковім краю,Та й навчила веснянки співатиПро квітучу надію свою….
Кропива у народній культурі відіграє роль оберегу, належить до диявольських рослин, співвідноситься з "чужим світом". Вважалося, що кропиву посіяв диявол і вона проклята Богом. З кропивою порівнюють злу свекруху; у кропиві любить ховатися нечиста сила. Кропиву використовували як оберіг від хвороб, нечистої сили, стихійного лиха. ЇЇ клали на ніч під голову, обв'язувалися нею, розкладали на вікнах, на порозі дому. На Купала перед купанням у річці на воду кидали кропиву. У деяких місцевостях для викликання дощу сікли кропиву. Під час першого вигону худоби на пасовисько південні слов'яни перед ритуальним доїнням прикрашали кропивою загони для овець, весь молочний посуд. На Закарпатті кропиву кидали в дійницю, щоб не хворіли вівці, щоб худобі, як і кропиві, ніщо не шкодило. На Поліссі під час проганяння нечистої сили стару жінку, яка уособлювала відьму, що хоче вкрасти вогонь із купальського вогнища, били кропивою; інколи, навпаки, ряжені (русалки, відьми) ганялися за учасниками обряду й хльостали їх кропивою.
www.dnz42.edukit.zp.ua
Які рослини є символами України?: Теоретична частина
Верба
Верба — дерево цілюще. Настій із вербової кори знижує температуру. Відвар вербової кори вживають при грипі, вірусних інфекціях, ревматизмі. Верба була священною для наших предків, священною вона повинна залишатись і для нас. Верба-символ краси,безперервності життя.Вона живуча:встромиш у землю гілочку-і виросте дерево,засип ранку порошком меленої вербової кори-і кров зупиниться. З давніх –давен в Україні вербу вважали святим деревом. Перед Великоднем шостий тиждень посту називався «Вербним». На Вербному тижні,у неділю,святили вербу. У багатьох селах України садили гілочку свяченої верби. Вважалося, що така верба є особливо цілющою. У сирій землі вона швидко пустить корінчики і виросте гарне дерево. Не можна допустити, щоб зникли вербові насадження на нашій Україні. Незабутні слова В. Симоненка з вірша "Виростеш ти сину, вирушиш в дорогу..."А якщо впадеш ти на чужому полі,Прийдуть з України верби і тополі;Стануть над тобою, листям затріпочуть,Тугою прощання душу залоскочуть. Освячені її гілочки служили оберегами полів від граду,під час грози їх викидали на двір,щоб,як казали, «град припинився», обкурювали хату від хвороб,клали у купіль немовляти. Діти хльостали один –одного освяченими гілочками,примовляючи: Не я б ‘ю-верба б’ є. За тиждень-Великдень. Недалечко-червоне яєчко! Спаси і сохрани,Матір Божа, Під своїм покровом. На це хльостання не можна було ображатись,оскільки верба давала силу і здоров ‘я. Тому у нашого народу найбільш шанованим деревом є верба. „Без верби і калини – нема України”, – говориться в народній приказці. Важко уявити нашу землю без верби. Говорять: „Де вода, там і верба”. Вона своїми коренями скріплює береги, очищає воду. Коли копали криницю, то кидали шматок вербової колоди для очищення води. У відро з водою клали вербову дощечку, а на неї ставили кухлик для пиття води. Це була своєрідна народна гігієна.Під вербами молодь призначала побачення, освідчувалася в коханні.Про тиху, скромну вербу народ склав багато пісень. У багатьох творах згадує вербу Т.Г. Шевченко. Перебуваючи на засланні у пустелі біля Каспійського моря, Шевченко посадив вербову гілку. Він поливав, доглядав її і виросла вона йому на втіху. Росте верба Шевченкова і досі. У нашій вербі живе і добра душа Левиної Мавки. Похилені вербові гілки викликають зажуру і смуток.
Верба ранньою весною.
Поет не випадково сказав : "Прийдуть з України верби і тополі". Тополя також є нашим народним символом. Зі стрункою тополею порівнювали гнучкий дівочий стан та нещасливу дівочу долю. Про тополю написано багато пісень, складено легенди. Т. Г. Шевченко написав поему "Тополя": По діброві вітер віє,Гуляє по полю.Край дороги гне тополюДо самого долу. Існує така легенда. В одному селі жила красива дівчина Поля і мужній хлопець на ім'я Стриба. Вони кохали одне одного. Одного разу старші люди попросили Стриба побігти у сусіднє село і довідатись, чи все там спокійно. Побіг Стриба, але, не добігаючи до села, побачив багато ворогів. Швидше вітру прибіг юнак додому, розповів людям про те, що бачив. Вирішили забрати худобу, пожитки і перечекати у горах, поки вороги залишать їхню землю. Бог блискавки і грому Перун побачив людей і вирішив дізнатися, чому вони тут. Спустившись на землю, Перун розпитав у людей, що сталось. Люди розповіли. І тут він побачив Полю. Вона йому дуже сподобалась, і він сказав: "Ця дівчина така гарна, що я візьму її собі за дружину". Люди зраділи, бо мати такого Високого покровителя не всім дано. А Стриба, почувши, впав непритомний. Побачив це Перун і промовив: "Бачу я, що на чужому нещасті свого щастя не побудуєш. Тож нехай вона буде нічия". Вдарив палицею об землю і там, де стояла Поля, виросло струнке зелене деревце. Люди, котрі стояли ближче, бачили, що відбулося, а ті, які стояли далі, питають: "Де Поля?" Їм відповідають: „То Поля”. А Стриба Перун забрав з собою на небо і зробив Богом земних вітрів.
Тополя
Символом рідної землі, символом дівочої вірності, краси є тополя. Тополі на волі Стоять собі мов сторожа, Розмовляють з полем. І все то те, вся країна Повита красою... Неначе диво.Широколистії тополі.
Тополя містить і виділяє фітонциди (речовини, які очищають повітря від пилу, бактерій). Під тополею легко дихати. Якщо людина хоче пити, треба посмоктати гілочку тополі і спрага мине. Тополя стійка проти сполук сірки, хлору. Тополя — прекрасний фільтр (затримує ЗО кг пилу і сажі за літній період). Бруньки тополі використовують як барвник для фарбування тканин. Мазі й відвари із бруньок мають цілющі властивості, їх використовують для лікування ран, ударів, опіків. Символом сили, могутності, довголіття є дуб. Дуб живе довго. Відомий в Україні 1300-річний Дуб, який росте в урочищі Юзефін Рівненської області. У с. Верхня Хортиця росте 800-річний дуб, під яким, за переказами, відпочивали Т. Шевченко, І. Рєпін, М. Лисенко. Обхват його стовбура - 8м.Під час грози електричні розряди найбільше "притягує" дуб. Зі 100 ударів Матері своїм синам на сорочці вишивали листя дуба, щоб син був сильним, міцним. Спали на дубових меблях, які, за повір'ям, додавали під час сну сили. Дуб, як і інші наші народні символи, має лікувальні властивості. У дубовому лісі добре почувають себе люди, які страждають на серцеві захворювання.
Дуб
У багатьох індоєвропейських традиціях існував культ дуба, який вважався священним деревом, оселею богів, небесними вратами, крізь які божество може з'явитися перед людьми. Як і усі дерева, дуб виступає в ролі світового дерева: він символізує світову вісь, з'єднуючу верхній та нижній світи, живих та померлих предків, знаменуючи центр Всесвіту. Дуб означав силу, мужність, витривалість, довголіття, родючість, шляхетність, вірність. Це дерево було присвячено верховним богам-громовержцям: у Греції— Зевсу, у Давньому Римі — Юпітеру, у Німеччині — Донару, у литовців — Перкунасу, у слов'ян — Перуну. А це калина-символ кохання,краси,щастя. Навесні калина вкривається білим цвітом і стоїть,як наречена у білому вбранні,а восени палахкотить гронами червоних плодів. Калиною уквітчують весільний коровай,оселю,печуть смачні пероги,лікуються.Народ склав про неї багато легенд та пісень. Калинова сопілка,калинова колиска,калиновий лист-говорять у народі. Дуже любив цей кущ Т.Г.Шевченко. Він опоетизував калину в своїх творах: Сонце грії,вітер віє з поля на долину, Над водою гне з вербою червону калину. На калині одиноке гніздечко гойдає, А де ж співає соловейко?-не питай,не знає. Тече вода з-під явора, Яром на долину. Пишається над водою Червона калина, Пишається калинонька, А кругом їх верболози Й лози зеленіють.
Немає України без білої хати і чорнобривців, які милують око до сивих морозів. Чорнобривці — трав'яниста рослина. її є 20 видів, які у дикому вигляді зустрічаються в Америці. Є високі й низькі, зі своєрідним запахом і без нього. В Україні поширені декоративні чорнобривці. Вважалося, що чорнобривці допомагають позбутися головного болю. Для українців чорнобривці символізують дитинство, рідну матір і батька, рідну оселю. 
Квітнуть чорнобривці Чорнобривців у народі називають то жовтяки,то оксамитки,то бархатки,бо яскраві,виграють у промінні сонця всіма відтінками лимонних та золотистих,жовтих ,оранжевих,червонясто-коричневих барв. Але найбільш поширеною стала назва чорнобривці. Їх назва пов ‘язана зі стародавньою легендою про майстрів-чоботарів,які виготовляли особливо гарні,святкові жіночі чобітки,що мали яскраво-червоні халяви та чорні голівки-чорнобривці. Барвінок
Барвінок — теж символ України. Україну називають барвінковим краєм. Прекрасна, осяйна ця рослина. Квітневої пори на коротких пагонах розкриваються ніжні, кольору небесної блакитні, п'ятипелюсткові квіти барвінку. Чому так люблять і шанують люди барвінок? Через нев'янучу зелень і виняткову живучість у середні віки барвінкові приписували чудодійну силу і вважали його символом вічності й постійності. Ка зали, що він оберігає від влади диявола і всякої нечисті й через те вішали над дверима оселі та ніколи не викидали на смітник, а лише у воду. Барвінок — трав'яниста вічнозелена рослина, яка зустрічається у дикому вигляді на узліссі, на схилах, у лісах. Стебло стелиться по землі. Траву барвінку застосовують при туберкульозі, дизентерії, коліті, відвар п'ють при авітамінозі та зубному болю. Барвінок має багато символів: символізує віру у свої сили, несе переможність природи, символ кохання, вірної і взаємної любові, краси, пам'яті. Недавно ще гула метелиця, І ще лежав в низинах сніг, А вже барвінк стелиться Зеленим килимом до ніг. Цю рослину назвали так на честь кохання юнака Бара і дівчини Вінки. Барвінком прикрашають весільний коровай, його садять біля хати. Барвінок вплітають дівчата у віночок. Він зеленіє навіть під снігом. Барвінок є символом кохання, і барвінок-символ вічності. Послухайте ще одну легенду: «Ця рослина,коли ще не мала своєї назви,дуже заздрила запашній фіалці, та була у великій шані серед людей. І тоді вона звернулась до богині Флори,щоб та подарувала їй аромат, красу і людську любов. Однак не всесильною була богиня квітів і весни, і не змогла вона нагородити рослину великою красою. Зате дала їй гучну назву «вікна», що означає «перемога».Що ж переможного вбачали люди у цій скромній, з такими ж скромними синіми квіточками рослині-вічнозеленій окрасі наших гаїв, садів? У ній прихована могутня цілюща сила перемагати тяжкі недуги. За це люди подарували барвінкові свою любов.
Барвінок
Справжня народна мудрість захована в прислів’ ях , приказках та загадках.Цікаво було спостерігати , як народ пов ‘язав біологічні властивості рослин та характер, поведінку людини. Ми залюбки розшукували, виписували приклади улюбленого жанру народної творчості.prudnikovalyuda54.blogspot.com
